Велосипеди Гірські

Гірський велосипед MTB - знайомимося ближче

Основна відмінність, яке характеризує гірський велосипед - унікальність конструкції. Особливості геометрії дозволяють їздити по бездоріжжю, обумовлюють зносостійкість і підвищену міцність всіх вузлів.

Велосипеди MTB активно розвивалися протягом останніх 50 років, в їх конструкції вносилися зміни, завдяки яким цей різновид користується підвищеним попитом.

Ключові особливості.

Для велосипедів MTB характерні широкі покришки (1.5 - 2.5 дюймів), з діаметром трохи меншим, ніж у дорожніх. Особлива геометрія рами, піднесена каретка обумовлюють комфортну їзду по пересіченій місцевості. Важливою особливістю є найбільша, серед всіх велосипедів, кількість передач, з широким діапазоном співвідношення. Ця особливість дозволяє швидко підібрати потрібну передачу, яка відповідає конкретній місцевості.

Гірський велосипед ідеальний для екстремальних умов, без втрати ефективності управління і маневреності. З цієї причини на велосипедах класу MTB встановлюється гідравлічна гальмівна система.

Оскільки гірський велосипед, найчастіше, експлуатується для стилів екстремального катання, в ньому використовується міцна і легка рама, з хорошими амортизаторами, пряме кермо.

Особливості підкатегорій.

Основна класифікація гірських велосипедів:

• Хардтейл;
• Двопідвіс.

Велосипеди з жорсткою підвіскою характеризуються монолітною рамою і амортизаційною вилкою, розміщеними спереду. Двопідвіси оснащуються переднім і заднім амортизаторами.

Назва велосипеда рігід (з англійської жорсткий) говорить сама за себе - в ньому встановлюються жорстка рама, вилка, а амортизатор відсутній взагалі. Основне їхнє призначення: стиль дьорт.

Софт тейл вважається проміжною ланкою між двопідвісом і рігідом. Він менш поширений, відрізняється особливою конструкцією рами, зігнутої форми, завдяки якій гасяться вібрації. Деякі моделі оснащуються амортизатором, який встановлюється на задній частині рами.

Крім особливостей геометрії рами, ступеня жорсткості підвіски, гірські велосипеди підрозділяються, залежно від стилю їзди: кросскантрі, даунхіл, фрірайд та дьорт.

Кросськантрі вважається найпоширенішим МТВ велосипедом. Цей різновид спочатку використовувався для швидкісних гонок на пересіченій місцевості, але може використовуватися і для їзди по місту. Відрізняється невеликою вагою і підвищеною технологічністю.

Даунхіли застосовуються для швидкісного гірського спуску - в цій категорії представлені двопідвіси з амортизаційною системою великого ходу, гідравлічною гальмівною системою. У таких байках центр ваги зміщений назад, а для стійкості використовуються широкі шини.

Для стилю фрірайд використовуються жорсткі байки або двопідвіси. Це особлива категорія позашляховиків серед велосипедів, яка дозволяє виконувати маневри на будь-якій швидкості, не втрачаючи контролю. Особливості конструкції: короткий винос, укорочена рама, гальмівна система дискового типу.

Фрістайл, стріт і інші стилі, які передбачають виконання трюків, вимагають спеціальних велосипедів - сток. Вони відрізняються короткою рамою, потужним заднім і полегшеним переднім колесом. Найчастіше, для простоти виконання трюків, присутня тільки одна передача.